Вівторок
20.10.2020
09:37
Вітаю Вас Гість
RSS
 
ІДНЗ №14
Головна Реєстрація Вхід
Каталог статей »
Меню сайту

Категорії розділу
Мої статті [15]

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Патріотичне виховання

Вагомий показник моральної особистості – є патріотизм

Інформаційне повідомлення

        Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, захищати її свободу і незалежність людина не може бути свідомим громадянином і моральною особистістю. Таж виховувати патріотизм необхідно з дитинства, поєднуючи виховання любові до найближчих людей з формуванням такого самого ставлення і до певних феноменів суспільного буття.

           Соціально-економічні проблеми та пропаганда жорстокості, бездуховності, насильства в засобах масової інформації негативно вплинули на моральні цінності підростаючого покоління. Тож з огляду на актуальність проблеми ми визначили патріотичне виховання дітей як один з пріоритетних напрямів роботи нашого дошкільного закладу.

Особливості освітньої роботи з дітьми

        Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім’ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов’язаним з ними.

         Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній діяльності ми поєднуємо такі види роботи з дітьми, як:

  • ознайомлення дітей з явищами суспільного життя та народознавство;
  • ознайомлення з мистецтвом та образотворча діяльність;
  • організація практичної діяльності дітей – праця, спостереження, ігри тощо;
  • відзначення національних та державних свят.

Основними напрямами патріотичного виховання дітей є:

  • формування уявлень про сім’ю, родину, рід і родовід;
  • ознайомлення з явищами суспільного життя;
  • формування знань про історію держави, державні символи;
  • ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;
  • формування знань про рідний край.

        Звісно, почуття любові до Батьківщини, поваги до свого народу, його історії, усвідомлення себе часткою великої і давньої нації мають формуватися з раннього дитинства, «вбиратися з молоком матері». Та найсприятливішим для початку систематичного патріотичного виховання є середній дошкільний вік, коли особливо активізується інтерес дитини до соціального світу та суспільних явищ.

         Протягом середнього та старшого дошкільного віку відбувається формування культурно-ціннісних орієнтацій духовно-етичної основи особистості дитини, розвиток її емоцій, відчуттів, мислення, механізмів соціальної адаптації в суспільстві, починається процес національно-культурної само ідентифікації, усвідомлення себе в навколишньому світі. Тож саме з дітьми цього віку ми поглиблено працюємо над формуванням патріотизму, звісно, використовуючи доступні форми і засоби виховання, зокрема:

  • екскурсії вулицями рідного міста, до історичних пам’яток, визначних місць;
  • розповіді вихователя відповідного змісту;
  • бесіди з цікавими людьми;
  • узагальнювальні бесіди морально-етичної тематики;
  • розглядання ілюстративних матеріалів;
  • читання та інсценування творів художньої літератури;
  • зустрічі з батьками у дошкільному закладі та за його межами, наприклад, за місцем роботи;
  • спільні з родинами виховні заходи – День сім’ї, Свято бабусь тощо.

      У дошкільному віці діти залюбки беруть участь у народних святах і обрядах, пізнаючи їх зміст, розвиваючи художні здібності, навички колективної взаємодії. При цьому вихователі не стільки піклуються про збагачення знань, скільки про їх емоційне засвоєння, розвиток почуттів дітей.

    Відповідаючи на вимоги часу, запити суспільства, у контексті духовного розвитку особистості важливо здійснювати виховання в дітях патріотизму і толерантності до людей різних національностей. Це досягається активізацією емоційної сфери дошкільника на основі широкої поінформованості про історію, традиції, культуру рідної країни.

       Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на інтересі до найближчого соціального, природного і культурного оточення (сім’ї, батьківського дому, рідного міста, села, країни, традицій та звичаїв свого народу).

        Позитивне ставлення до світу закладається на основі виховання любові та поваги до найрідніших людей (мами, тата, бабусь, дідусів, братів, сестер), усвідомлення тісного взаємозв’язку між поколіннями. Педагогам варто приділяти увагу формуванню у дошкільників дієвих емпатійних проявів щодо близьких, адже мало розуміти, що таке доброта, турбота, вдячність, взаємодопомога – необхідно проявляти ці почуття у повсякденні, цінувати членів своєї сім’ї й теплоту рідної домівки.

       Патріотичне виховання передбачає також ознайомлення дітей дошкільного віку з природою рідного краю.  При цьому акцент необхідно робити на красі, розмаїтті, багатстві та особливостях природного довкілля нашої країни, виховуючи любов до нього. Дошкільникам слід давати уявлення про різні типи природних ландшафтів України (гори, луки, степи, ліси, водойми тощо), її специфічний рослинний і тваринний світ, визначні природні об’єкти (найбільш річки, озера, найвищі гори, природні заповідники), характерні для певної місцевості кліматичні умови тощо.

      Гартування маленького патріота передбачає роботу з формування уявлень про назви рідного міста або села, найближчих вулиць, площ, столиці нашої Батьківщини, про її визначні місця. Також дітей дошкільного віку слід ознайомлювати із державною символікою України (Прапор, Герб, Гімн). Цікавою і корисною для них може бути інформація про людей, які прославили нашу країну (художників, композиторів, письменників, винахідників, учених, мандрівників, філософів, лікарів, спортсменів) та характерні риси українського народу взагалі (миролюбність, доброзичливість, гостинність, працелюбність, творчість, мудрість тощо).

     Ще одним важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення дітей до народознавства – вивчення культури, звичаїв рідного народу шляхом ознайомлення з характерними ознаками побуту українців (житло, одяг, предмети побуту, народна іграшка), народних ремесел (гончарство, вишивка, килимарство, лозоплетіння тощо), символів (верба і калина, вінок, рушник).

     У формуванні патріотичного налаштованої особистості вагомою є роль народних традицій та обрядів: вони привертають увагу дошкільників до цінностей предків, створюють позитивний настрій, розкривають основи правомірної поведінки, навчають проявляти толерантність щодо всього живого. В процесі ознайомлення з традиціями і звичаями емоційний досвід дітей збагачується новими враженнями, розширюється коло їхніх знань про довкілля, зокрема про близьких людей та свою малу Батьківщину. Залучення дітей до підготовки і відзначення свят народного календаря пробуджує в них любов до рідної землі, повагу до людей праці, інтерес до історії своєї країни.

     Виховання любові до Батьківщини, гордості за свою країну має поєднуватися із формуванням доброзичливого, толерантного ставлення до культури інших народів, до кожної людини окремо, незалежно від кольору шкіри та віросповідання. Необхідно сприяти формуванню в дітей етики міжнаціонального спілкування, яка передбачає симпатію, доброзичливість, повагу до людей різних національностей, що живуть в Україні, інтерес до їхнього буття, культури, традицій і звичаїв.

        З метою реалізації окреслених вище завдань педагогам і батькам необхідно створювати умови для накопичення дітьми першого позитивного загальнолюдського духовного досвіду через активне залучення їх до різних видів діяльності: ігрової, пізнавальної, комунікативно-мовленнєвої, предметно-практичної, образотворчої, музичної, рухової, театралізованої тощо.

      Серед методів освітнього впливу на духовну сферу дитини перевагу слід віддавати іграм та ігровим вправам. Педагогам необхідно приділити увагу організації творчих ігор (сюжетно-рольових, драматизацій на основі літературних творів, конструкторсько-будівельних), розробляти і вводити у повсякденне ділове й особистісне спілкування з вихованцями дидактичні ігри і вправи, проблемно-пошукові ситуації.

    Значні потенційні можливості щодо патріотичного виховання дітей дошкільного віку мають спостереження у природному, культурному, соціальному довкіллі, екскурсії вулицями рідного міста, до історичних пам’яток, визначних місць, читання художньої літератури та слухання народної, класичної, сучасної музики, розглядання творів образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва, а також бесіди на різна теми, самостійне складання дітьми розповідей-міркувань відповідної тематики з метою вироблення у них власних ставлень і оцінок, суджень, цінностей, що стануть підґрунтям для подальшого формування переконань і світоглядної позиції особистості.

     Унаочненню і кращому засвоєнню навчального матеріалу сприяють розглядання картинок, фотографій, перегляд відеофільмів, ілюстрування подій і явищ, причин і наслідків дій та вчинків людей, моделей поведінки, варіантів розв’язання морально-етичних ситуацій за допомогою фланелеграфа, засобами анімації на інтерактивній дошці. Не менш ефективною формою освітньої роботи з патріотичного виховання дошкільників є проведення спільних з батьками заходів (проектна діяльність, свята, розваги, виставки, конкурси).

Підготувала: вихователь – методист Сухомлин З.М.

Категорія: Мої статті | Додав: Лена (18.02.2015)
Переглядів: 2109 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту