Понеділок
01.06.2020
13:00
Вітаю Вас Гість
RSS
 
ІДНЗ №14
Головна Реєстрація Вхід
Консультації для педагогів »
Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Консультація для вихователів

«Формування дошкільної зрілості у дітей старшої групи»

Забезпечення наступності та перспективності змісту освіти у ракурсі дошкільної ланки полягає у формуванні готовності дітей старшого дошкільного віку до систематичного навчання і шкільного життя. Основними результатами цілеспрямованої освітньої роботи з 5-6-річними дітьми має бути сформованість таких компонентів готовності:

1) фізична (загальний стан здоров'я, відповідність антропометричних параметрів розвитку організму вікові дитини, оптимальний рівень рухової активності, достатній розвиток дрібної моторики);

2)мотиваційна (наявність у дитини прагнення до навчання, бажання бути школярем та отримувати нові знання, достатньо високого рівня розвитку пізнавальної діяльності та адекватного сприйняття нових соціальних умов тощо);

3)комунікативно-мовленнєва (сформованість необхідного мінімуму комунікативних здібностей, наявність достатнього рівня розвитку фонематичного слуху, правильної звуковимови і літературного мовлення, багатого словникового запасу тощо);

3)емоційно-вольова (здатність дитини регулювати свою поведінку в різних ситуаціях спілкування і спільної навчальної діяльності, давати адекватну самооцінку власним діям, довільність психічних процесів, початкова сформованість таких базових якостей особистості, як самостійність, дисциплінованість, відповідальність тощо.);

4)інтелектуальна (загальна обізнаність дитини про навколишній світ та світ власного "Я", наявність достатнього рівня розвитку пізнавальної діяльності, окремих пізнавальних психічних процесів: пам'яті, сприймання, мислення, уяви, уваги, - логічних операцій: узагальнення, порівняння, класифікація, серіація тощо, - володіння спеціальними вміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання у школі);

5)соціально-моральна (формування перших етичних інстанцій, уміння спілкуватися з однолітками й дорослими, засвоєння соціальних норм поведінки).

Реалізацію принципу наступності й перспективності педагогічної роботи з боку дошкільної ланки освіти можна здійснювати і через змістовий компонент, який полягає у визначенні важливих складників підготовки дітей до школи. Виходячи з основних засад дошкільної освіти сьогодення, що відображені в таких документах, як Закон "Про дошкільну освіту", Базовий компонент дошкільної освіти України, Державна базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі", в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного віку з метою підготовки їх до майбутнього шкільного життя доцільно виокремити такі пріоритетні напрями:

 Створення умов для повноцінного фізичного розвитку

Особливий акцент під час здійснення освітньої роботи з дітьми старшого дошкільного віку з фізичного розвитку пропонуємо робити на вирішенні таких завдань, як-от: формування основ здорового способу життя, міцних культурно-гігієнічних і рухових навичок та якості їх виконання, задоволення потреби в щоденній руховій активності, інтересу до занять фізкультурою і спортом.

Однією з умов забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей старшого дошкільного віку є створення відповідного спортивно-фізкультурного розвивального середовища, а саме: використання різноманітного устаткування та інвентарю, формування дитячих інтересів до рухів і рухової діяльності, забезпечення рухової активності в процесі проведення організаційних форм фізичного виховання, організація самостійних ігор дітей у повсякденному житті, організація активного відпочинку дітей. Крім того, значну увагу варто приділяти розвиткові крупної та дрібної моторики дитини, адже недостатній рівень її сформованості, недосконале володіння м'язами тіла часто стає головною причиною неуспішності дитини під час навчальної діяльності у школі, зокрема під час уроків письма, трудового навчання, фізичної культури. Щоб зарадити цьому, доцільно під час організації рухової активності дітей старшого дошкільного віку використовувати багато рухливих та спортивних ігор, фізичних вправ, спонукати їх до занять плаванням, їзди на велосипеді, роликах, санчатах, гри в футбол, теніс, бадмінтон та ін. Задля розвитку дрібної моторики руки залучати дітей до ліплення; малювання, аплікації, конструювання, вчити штрихувати, розмальовувати різні фігури й контури, працювати з мозаїкою, пазлами, виконувати прості письмові вправи та ігрові завдання тощо.

Забезпечення достатнього рівня розвитку пізнавальної сфери

Забезпечуючи інтелектуальний розвиток майбутніх першокласників, особливу увагу треба приділяти вирішенню таких питань, як-от: подальший розвиток пізнавальних процесів (сприймання, пам'ять, мислення, увага, уява), формування цілісної системи уявлень про природне довкілля, предметне та соціальне середовище, власне "Я" та здатності до використання цих знань у практичному житті в різних ситуаціях; розвиток пізнавальних здібностей (здатність аналізувати, робити умовиводи, узагальнювати, порівнювати, встановлювати прості зв'язки між явищами і предметами); вправляння у використанні початкових логічних прийомів, формування елементарних математичних понять (про множини, числа, кількість, форму, розмір предметів, часові та просторові ознаки тощо). Задля вирішення цих завдань пропонуємо давати дітям змогу проявляти свою пізнавальну активність, залучати їх до спостережень, експерементально-дослідницької та практичної діяльності, до ігор з дидактичною спрямованістю, читати разом книжки, відвідувати музеї тощо. Добре розвивають розумові здібності старших дошкільнят різноманітні конструктори, головоломки, ребуси, інші логічні завдання. У жодному разі не радимо використовувати з цією метою шкільні підручники та посібники. Лише інтерес та бажання самої дитини мають бути основним ключем до успішного пізнавального розвитку.

 Формування соціально-моральної компетентності майбутнього школяра

Серед головних завдань соціально-морального виховання дітей старшого дошкільного віку мають бути: створення сприятливих умов для становлення соціальної компетентності майбутнього школяра; формування вміння орієнтуватися у реальних соціальних умовах життя і пристосовуватися до нових незвичних вимог; виховання потреби у спілкуванні з однолітками й дорослими; формування системи знань про правила моральної поведінки та етичні цінності, дієвих моральних почуттів та вольових рис характеру, вміння контролювати та оцінювати власні дії на практиці тощо.

Соціально-моральний розвиток старшого дошкільника значною мірою залежить від середовища, в якому живе і діє дитина. Як показує практика, не всі діти 5-6 років відвідують суспільні установи (дошкільні навчальні заклади, центри розвитку, підготовчі курси тощо.), де є сприятливий простір для розвитку колективних взаємин з іншими людьми, що і зумовило потребу в залученні старших дошкільнят до обов'язкової дошкільної освіти. Зрозуміло, що перший соціально-моральний досвід дитина отримує в родині, але ж набути навичок рівноправного спілкування з однолітками, навчитися обмежувати свої бажання, співвідносити власні інтереси з інтересами інших дітей, проявляти моральні почуття стосовно довколишніх, що є вкрай необхідним у майбутньому шкільному житті, можна лише в колективі. З цією метою радимо педагогам і батькам частіше залучати дітей до спільної діяльності, виготовлення колективних робіт, групових екскурсій, розваг, створювати спеціальні соціальні ситуації, широко використовувати бесіди, спостереження, читання художніх творів, бути прикладом для наслідування у поведінці і головне - давати дітям змогу виявляти свої моральні почуття та позитивні емоції на практиці.

 Забезпечення достатнього рівня сформованості мовленнєвої компетентності

Важливість мовленнєвого розвитку зумовлюється тим, що саме в житті дітей старшого дошкільного віку особливого значення набуває спілкування з однолітками та дорослими, яке є необхідною умовою становлення соціальної компетентності майбутнього школяра. Ефективність мовленнєвого розвитку 5(6)-річних дітей залежить від вирішення таких важливих завдань, як-от: удосконалення фонематичного слуху, звуковимови і літературного мовлення; збагачення словникового запасу за різними сферами життєдіяльності; формування передумов грамотності, ознайомлення з літерами української абетки та звуковим аналізом слів; подальший розвиток і вдосконалення зв'язного мовлення та комунікативних здібностей. Також важливість розвитку мовлення обумовлена тим, що у процесі шкільного навчання використовується більшість словесних методів і прийомів, яка вимагає певного рівня розвитку і словесно-логічного мислення. У зв'язку з цим радимо педагогам сприяти мовленнєвому розвитку в усіх формах життєвої активності дитини, з цією метою використовувати різні види ігор, словесні вправи, розв'язання проблемних ситуацій, створення міні-розповідей, міні-віршів, читання творів художньої літератури, поєднання переказу з малюванням, спостереженням, руховою активністю тощо. Все це забезпечить становлення мовлення старшого дошкільника як головного засобу спілкування.

 Розвиток особистісних якостей, необхідних для успішного шкільного навчання

На основі збагачення практичного і теоретичного досвіду дитини старшого дошкільного віку радимо сприяти розвиткові таких вкрай важливих у майбутньому шкільному житті особистісних якостей, як уміння самовизначатися, відповідати за свої вчинки, проявляти творчу ініціативу, здійснювати самостійний вибір, варіювати зміст і форму виконання завдань, виховувати потребу в нових враженнях, креативності.

Внаслідок формування зазначених вище якостей особистості 5(6)-річна дитина може самостійно себе обслужити, доглядати за своїми речами, виконувати нескладні доручення, мати певне коло постійних обов'язків і відповідально до них ставитися.

 

Консультація для педагогів

«Допоможемо гіперактивній дитині»

 

 

 

 

Консультація для педагогів

«Насилля в сім′ї, його прояви та профілактика»

 

Насильство широко застосовується людьми як засіб досягнення бажаного результату. І воно завжди пов’язано з поняттям свободи: жертву змушують до якоїсь поведінки або до прийняття певних умов, руйнуючи її біологічне чи психічне життя, або ж погрожуючи його зруйнувати.

Відповідно до закону “Про попередження насильства в сім’ї” насильством в сім’ї є будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного характеру одного члена сім'ї по відношенню до іншого, якщо ці дії порушують права і свободи члена родини як людини та громадянина, завдають йому моральної шкоди, шкоди його фізичному чи психічному здоров'ю.

Також закон визначає чотири форми насильства:

  1. фізичне,
  2. психологічне,
  3. сексуальне
  4. економічне.

У житті насильство часто проявляється як комбінація насильницьких дій, які складно виокремити.

Фізичне насильство – це штовхання ляпаси, стусани і удари шпурляння предметів погроза зброєю або поранення перешкода при спробі вийти з будинку; коли зовні закривають в приміщенні залишають в небезпечних місцях коли він/вона відмовляється допомогти, а ви хворі, поранені або вагітні перешкоджає при спробі звернутися за медичною допомогою;не дає заснути вночі;відмовляється купувати продукти харчування й інші, необхідні для родини товари; псує ваше майно;ображає дітей.
 

Психологічне насильство - це

  1. погрози, знущання, образи та приниження
  2. коли він/вона вас критикує
  3. кричить і/або кривдить
  4. ігнорує ваші почуття
  5. піднімає на сміх ваші переконання
  6. кривдить ваших родичів і друзів для того, щоб прогнати їх
  7. забороняє виходити на роботу;
  8. відмовляється виходити з вами на люди;
  9. перешкоджає вам підтримувати відносини з родичами й друзями;
  10.   не дає користуватися телефоном;
  11. принижує на публіці

Сексуальне насильство – це примушування до сексу - навіть коли ви одружені чи у відносинах; коли з вами поводяться як із сексуальним об'єктом; коли він/вона змушує роздягатися
проти вашої волі
займається сексом з особливою  жорстокістю; змушує вступати в статеві відносини після побоїв; проявляє виняткові ревнощі й
звинувачує у любовних зв'язках
з ким-небудь; змушує дивитися й/або повторювати порнографічні дії
.

Економічне насильство – це шантаж, погрози не давати гроші; змушувати щось робити за гроші - навіть коли ти не заробляєш або маєш фінансові труднощі; вимога детальних звітів, як і на що витрачаються гроші; прийняття грошових і фінансових рішень без вашого відома або згоди; пряма заборона працювати чи, навчатись або дії, спрямовані на те, щоб ви не змогли працювати або вчитися; витрачання грошей виключно на себе, відмова в наданні грошей на оплату рахунків, їжу, речі для дітей тощо;  крадіжки грошей або матеріальних цінностей у партнера й експлуатація власності партнера заради власної вигоди

 

Як відрізнити насильство в сім’ї від конфлікту?

Часом доволі непросто відрізнити насильство (передусім психологічне) від конфліктних ситуацій, спорів, що виникають у кожній сім’ї та не становлять загрози подальшому розвитку здорових стосунків. У такому випадку для визнання факту домашнього насильства слід звернутися до його ознак:

  1. умисність (з наміром досягнення бажаного результату);
  2. спричинення шкоди;
  3. порушення прав і свобод людини;
  4. значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов’язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Якщо в діях немає хоча б однієї з чотирьох наведених ознак, вони не є насильством. Наприклад, якщо немає порушення прав і свобод людини, це не насильство, а правомірне застосування сили.

Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.

Межу можна визначити так: якщо подружжя розв’язує конфлікти на засадах компетентності, тобто виходячи з того, хто краще розуміється на тому чи іншому питанні, про насильство не йдеться. Натомість ситуації, коли основним способом розв’язання спірних питань стає принцип «хто сильніший, той і має рацію», або коли головною метою є не так справжнє розв’язання проблеми, як доведення власної правоти за будь-яких умов і в будь-який спосіб, стають сприятливим підґрунтям для виникнення насильницьких стосунків.

Отже, різниця у тому, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди, а не прагненням розв’язати спір. Для того щоб визначити, чи маємо справу саме з цим видом насильства, потрібно знайти всі чотири ознаки цієї дії.

Масштаби та наслідки насильства в сім’ї

За даними міжнародних досліджень кількість дітей, які щодня потерпають від насильства в сім’ї, перевищує 10 мільйонів. Щоденно в Україні фіксують близько 348 випадків насильства в сім’ї, а близько 60% жінок страждають від домашнього насильства на постійній основі. Фактично кожна третя жінка в Україні потерпає від домашнього насильства. Чоловіки також стають жертвами домашнього насильства. Утім, у них набагато вищий ризик зазнати насильства з боку незнайомців. Жінки та діти найчастіше стають жертвами насильства з боку тих, кого вони знають. Тому серед жертв домашнього насильства частка жінок непропорційно велика.

Щороку поліція реєструє близько 150 тисяч заяв про факти насильства в сім’ї. Проте лише частину випадків зафіксовано, тож це число можна сміливо помножити на 10.

Причини, чому жертва не може піти від свого кривдника, зазвичай різноманітні та особисті. Як відзначала журналістка, громадська активістка та ведуча авторських телепрограм Ольга Герасим’юк, “людська природа складна, і стосунки між людьми завжди будуть складними”. Але автори збірки “ПРОти НАСильства” спробували їх узагальнити:

  • немає альтернатив (або жертва впевнена, що немає) працевлаштування та джерел надходження фінансів, адже часто всі грошові надходження контролює чоловік; ця проблема особливо вагома для жінок із дітьми;
  • немає житла або іншого помешкання, куди жінка могла би переїхати разом із дітьми;
  • соціальні, культурні й сімейні цінності, які декларують шлюб як найвищу цінність і закликають до збереження сім’ї за всяку ціну;
  • люди, які переконують жінку (або підтримують її впевненість) у тому, що вона сама винна в насильстві й може зупинити його, якщо підкориться вимогам партнера;
  • синдром набутої безпорадності;
  • іммобілізація внаслідок психологічної та/або фізичної травми: травмовані особи часто не можуть мобілізувати власні ресурси, необхідні для припинення деструктивних шлюбних стосунків і початку нового життя для себе і своїх дітей, особливо в період одразу після травмування.

Зрештою, жінка може просто боятися насильника, який погрожує, що вб’є її чи дітей, якщо вона піде. І такі побоювання небезпідставні. За статистикою дослідження, проведеного у США, жінки, які покинули своїх кривдників, на 75% більше ризикують бути вбитими, ніж ті, хто зберігає стосунки. Ось тільки цикл насильства постійно повторюється. Лишатися із кривдником також небезпечно. До того ж психологічних травм зазнають всі члени родини.

Коли діти живуть у сім’ях, де чиниться насильство, у них порушується психіка, і не тільки тоді, коли кривдять їх особисто, а й тоді, коли знущаються з близьких їм людей (найчастіше це їхні матері). Для хлопців-підлітків спостереження за насильством у сім’ї - один із чинників підліткових правопорушень і криміналізації в зрілому віці. За підрахунками, 63% підлітків–правопорушників, засуджених за вбивство, скоїли вбивство тих, хто бив їхніх матерів. Імовірність того, що хлопчики, які стали свідками насильства щодо матерів, у зрілому віці битимуть своїх партнерок, в 11 разів вища порівняно з хлопчиками із сімей, де насильству немає місця; такі діти в 6 разів частіше намагаються вчинити самогубство. Імовірність, що такі діти вживатимуть наркотики і алкоголь або скоять зґвалтування, підвищується на 50%. Насильство щодо їх матерів - одна з причин втечі підлітків із сімей.

Наслідки насильства для кривдника:

  • Психологічна деградація. Психічні хвороби. Божевілля. Самотність.
  • В Україні зросла кількість самосудів – розправ жінок над своїми сімейними тиранами.
  • Намагаючись захистити матір від нападу батька насильника, підлітки можуть його вбити чи покалічити. Як наслідок, багато цих дітей перебувають у виховно-трудових колоніях для неповнолітніх.

Наслідки насильства для жертви:

  • відчуття відсутності допомоги;
  • невпевненість;
  • без
Вхід на сайт

Пошук

Календар
«  Червень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Архів записів

Друзі сайту