ІДНЗ №14

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 

 

ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ

 

Методичні рекомендації практичного психолога ІДНЗ  № 14  

       Одним із обов'язків сім'ї і дошкільних установ є підготовка дітей до школи, від чого залежатимуть їхні успіхи в навчанні, подальший розвиток.

Під процесом підготовки дитини до школи розуміється система педагогічних заходів, спрямованих на загальний розвиток дитини, створення умов для формування основ загальних  умінь і навичок, що забезпечили б їй успішну навчальну діяльність у майбутньому. Готовність до школи розглядається як комплексне багаторівневе утворення (Л.Божович, К.Гуревич, Ю.Гільбух, Л.Вегнер, М.Удовенко), як певний рівень психічного розвитку дитини, який забезпечує здатність брати участь у  навчанні. Звичайно, в дошкільника не можуть бути сформовані повною мірою «шкільні якості», але, на думку провідних учених, у нього має бути сформовано здатність до розуміння змісту навчальних завдань, усвідомлення способів виконання дії, елементарні навички самоконтролю, наявність вольових якостей, уміння спостерігати, слухати, запам’ятовувати, домагатися розв’язання висунутих завдань (О.Запорожець, О.Леонтьєв, В.Мухіна, Д.Ельконін). Основними складниками підготовки дитини до школи є педагогічна та психологічна готовність. Під першою розуміється досвід (знання, уміння та навички), набутий дитиною та наявний у неї на момент вступу до школи. Психологічна готовність – це якісна своєрідність інтелектуального розвитку дитини та деяких особливостей її особистості, без яких неможливо успішно навчатися  в масовій школі.

Основними компонентами психологічної готовності до школи є:

1. Мотиваційна готовність до навчання у школі. Виявляється у прагненні дитини до навчання; у достатньо високому рівні пізнавальної діяльності і мислительних операцій; у володінні елементами навчальної діяльності; у певному рівні соціального розвитку. Все це забезпечує психологічні передумови включення дитини до колективу класу, свідомого, активного засвоєння навчального матеріалу, виконання різноманітних шкільних обов'язків. Свідченням мотиваційної готовності є наявність у дитини бажання йти до школи і вчитися, сформованість позиції майбутнього школяра. Якщо в дитини сформувалися адекватні уявлення про школу, вимоги до нової поведінки, вона не відчуватиме труднощів у прийнятті нової позиції, легко засвоюватиме норми і правила навчальної діяльності та поведінки в класі, взаємини з учителем і школярами.

2. Емоційно-вольова готовність до навчання в школі. Засвідчує здатність дитини регулювати свою поведінку в різноманітних ситуаціях спілкування і спільної навчальної діяльності, виявляється у самостійності, зосередженості, готовності й умінні здійснювати необхідні вольові зусилля. Вимоги до позиції школяра ставлять дитину перед необхідністю самостійно і відповідально виконувати навчальні обов'язки, бути організованою й дисциплінованою, вміти адекватно оцінювати свою роботу. Тому цей вид психологічної готовності називають морально-вольовою, оскільки вона пов'язана із сформованістю особистісної позиції дитини, з її здатністю до управління власною поведінкою. Йдеться про вміння дотримуватися правил, виконувати вимоги вихователя, гальмувати афективні імпульси, виявляти наполегливість у досягненні мети; уміння довести до кінця розпочату справу, навіть якщо вона не зовсім приваблива для дитини.

3. Розумова готовність дитини до навчання в школі. Виявляється у загальному рівні її розумового розвитку, володінні вміннями і навичками, які допоможуть вивчати передбачені програмою предмети. Загалом розумова готовність дитини до навчання у школі охоплює її загальну обізнаність з навколишнім світом, елементи світогляду; рівень розвитку пізнавальної діяльності і окремих пізнавальних процесів (мовлення, пам'яті, сприймання, мислення, уяви, уваги); передумови для формування навчальних умінь і загалом навчальної діяльності. Формування умінь навчальної діяльності забезпечує дитині високий рівень здатності до навчання, тобто до виокремлення навчального завдання і вміння перетворити його на самостійну мету діяльності. Це вимагає від дитини здатності аналізувати, шукати причини змін у предметах і явищах тощо.

4. Психологічна готовність до спілкування та спільної діяльності. Це важливе новоутворення обумовлене зміною провідних типів діяльності, переходом від сюжетно-рольової гри до навчальної діяльності. Дитина, у якої не сформовані компоненти психологічної готовності до спілкування та спільної діяльності, відчуватиме такі типові труднощі у навчанні, як: нерозуміння позиції вчителя, невміння слухати товариша, узгоджувати спільні з класом дії, завищена самооцінка та ін.

 

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
НОВИНИ
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2019
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz